Юрій Каракай
Роздуми за результатами слухань у Комітеті Верховної Ради України з питань освіти
і науки «Інноваційна діяльність в Україні: проблеми та шляхи їх вирішення»
…
Нині 90 % виробленої продукції не має науково-технологічного забезпечення. Кількість
заводських наукових установ зменшилась на чверть. Невпинно скорочується число
підприємств, які проводять інноваційну діяльність. У загальному обсязі реалізованої
промислової продукції тільки 6,5 % мають ознаки інноваційної, у той час як в
Євросоюзі цей показник перевищує 60%...
Приріст ВВП за рахунок впровадження нових технологій в Україні становить 0,5-0,7
%, тоді як у розвинених країнах світу — від 60 до 90 %...
Найголовнішою проблемою промисловці вважають нестачу власних коштів (80% респондентів)
та великі витрати на нововведення (57%). Далі — недостатня фінансова підтримка
держави (54%) і високий рівень ризику (41%). Проте, на думку автора, названа
першопричина — нестача власних коштів — породжена насамперед тим, що вітчизняна
промисловість випускає застарілу продукцію, яку не хочуть купувати споживачі…
Технологічними парками випущено наукоємної продукції лише на 1,5 млрд. дол.
і створено 3 тисячі нових робочих місць, що у кілька десятків разів менше, ніж
в окремих технопарках Китаю чи Індії…
У Законі «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності» основними
пріоритетами, на яких варто зосередити увагу і, відповідно, виділити гроші,
визнано аж 41 сферу або напрям: від сучасної ракетно-космічної та авіаційної
техніки до технологій зберігання сільськогосподарської продукції.
Для порівняння, цього року росіяни сформували перелік власних наукових пріоритетів
всього з восьми позицій: у Німеччині їх узагалі п’ять…
З усіх визнаних у світі елементів забезпечення інноваційної діяльності в Україні
присутні певним чином тільки технологічні парки…
На пальцях можна перелічити бізнес-інкубатори, що діють за класичною схемою.
Досі не створено систему фінансової підтримки інноваційних процесів, нема і
законодавчого механізму регулювання венчурної діяльності…
Тільки одне з трьох підприємств, які займаються інноваційною діяльністю, реалізує
відповідну продукцію за кордон. Тобто дві з трьох інновацій іноземцями не визнаються
як високотехнологічна продукція.
Ще гірша ситуація з технологіями. У 2004 році, за офіційною статистикою, за
кордон продано три технологій (двома підприємствами) торік — жодної. Продаж
технологій усередині держави теж не вражає — вісім розробників продали 16 технологій…
Сьогодні в Україні існує декілька головних чинників-загроз інноваційній безпеці
України: недостатній рівень фінансування науково-технічних робіт, слабкий розвиток
інфраструктури трансферу технологій, зниження рівня «інтелектуалізації»
експорту і зростання імпортозалежності країни від науко ємних товарів, незадовільне
інформаційне забезпечення інноваційної сфери, недосконалість податкової системи
та відсутність державної підтримки цієї сфери, повільний розвиток ефективних
форм інноваційної діяльності. Усі згадані проблеми вимагають прискіпливого аналізу…
Повний текст статті в газеті «Голос України», №245, 26.12.2006.
джерело:
«Голос України», №245, 26.12.2006
корисний матеріал? Натисніть:
|