Закон України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" (п.6 ст.7) дає авторові можливість подати заявку на винахід або корисну модель протягом 12 місяців з дня розкриття інформації про свій винахід/корисну модель, і така публікація чи інше розкриття інформації не буде перешкоджати визнанню патентоспроможності даного винаходу/корисної моделі.
При цьому потрібно врахувати, що тягар доведення того, що обставини, в силу яких розкриття інформації не перешкоджає визнанню патентоспроможності, лежить на заявнику.
Значить, Ви цілком можете опублікувати інформацію про свою розробку в будь-якому виданні і цим "надійно, з підтвердженою датою, зафіксувати своє рішення", а потім, протягом 12 міс. після публікації, подати заявку до Укрпатенту.
Можна опублікувати інформацію також і після подачі заявки, або в день подачі заявки, що виключить в принципі необхідність "тягаря доведення", про який сказано вище.
Цим Ви повністю виключіть можливість "витоку інформації від співробітників Укрпатенту", якої, як я бачу, вельми побоюєтеся.
Тепер прокоментую таку превентивну публікацію в кількох аспектах:
- у відношенні "витоку інформації від співробітників Укрпатенту";
- щодо можливості використання опублікованої інформації третіми особами.
По першому аспекту: "витік інформації від співробітників Укрпатенту" кримінально карається, і в мене таких прикладів за 23-річну роботу в цій галузі немає. У даному випадку не захищаю "честь мундира", як і багатьох з моїх колег - патентних повірених. На жаль, стан економіки нашої країни вже тривалі роки такий, що завдання полягає не в тому, щоб вкрасти у когось нову розробку (або як зараз люблять говорити, інновацію), а в тому, щоб практично насильно "впровадити" її в промисловість. Отримати-то патент вкрай легко, а от далі ... Які були проблеми в радянський період (я в той час керував патентним відділом досить крупного науково-виробничого об’єднання Мінрадіопрому), такі ж і залишилися.
Для професіонала-патентознавця не проблема отримувати патенти хоч щодня, при певної кваліфікації це "питання техніки". Проблема в тому, що з ними потім робити, якщо це робиться не для честолюбства, дисертації та ін. "віртуальних" цілей. Це адже факт, що з переходом до капіталізму в Україні наприкінці 80-х - початку 90-х і введенням патентного права замість монополії держави та авторських свідоцтв, кількість подаваних заявок на патенти зменшилася на порядок.
Тому, що за все доводиться платити самому автору-заявнику, а не чекати "заохочувальної" винагороди від держави. Відповідно, "померли" і всі непотрібні розробки, і з тих пір новація, зазвичай, створюється під конкретне замовлення. А де воно? Багато наших монополій цікавиться модернізацією свого виробництва? Вона потрібна їм? Це адже найчастіше зупинка виробництва, скорочення персоналу, ризик невдачі. Хто піде на таке, якщо простіше качати сировину на старому обладнанні, «обходити» податки, «крутити» оборудки із землею. Адже не дарма ініціатива держави бути держателем винаходів (створення Державного Фонду винаходів в 1993 р.), провалилася через повну апатію і незацікавленість у цьому. Одна з причин - неефективність держави як суб'єкта господарювання щодо розпорядження патентними правами, над іншими причинами подумайте самі. Так що можна тільки гаряче вітати Ваш ентузіазм, як і інших авторів, котрі не "завдяки", а "всупереч", продовжують творити і навіть побоюються, що їх розробки можуть когось зацікавити настільки, щоб красти їх. На таких авторів-ентузіастах певною мірою і тримається патентна галузь, а значить, і ми, повірені, не залишимося без роботи. Дякую вам за це.
За другого аспекту: опублікувати інформацію для "рівня техніки" до подачі заявки, звичайно, можна, але чи потрібно?
Є нюанси, які дозволять "пошкодувати" про таку публікації. Ніщо ж не заважає тепер будь-якій особі (а не тільки експерту Укрпатенту, як Ви вважаєте) "сформулювати заявку вже, як варіант мого винаходу, і отримати патент", або "творчо" переробити заявку і також отримати патент фактично на мій винахід ".
І якщо проти експерта, як "государева людини", можна знайти управу, то проти такої особи навряд чи в судах її знайдете.
Ще нюанс: якщо така особа "прекрасно впорається з «Вашою справою" (О.Бендер) і раніше Вас подасть заявку в Укрпатент, а її встигнуть опублікувати або навіть видати патент (на корисну модель його можна отримати вже через 2 міс. після подачі заявки), то Вам же і відмовлять у видачі патенту з посиланням на патент/опубліковану заявку цієї особи.
При цьому слабкою втіхою буде те, що Ви опротестуєте його патент і навіть можете анулювати, тому це вже не врятує Вас і можливість отримання Вами патенту буде загублена, оскільки публікація даної особи в будь-якому випадку потрапляє в "рівень техніки".
І це тільки два нюанси, професіонали знають їх багато. Тому не рекомендував би таким складним шляхом тягнути за праве вухо правою ж рукою через голову, а довіритися самій (на мій погляд) діловій структурі в державі - патентному відомству, яке за ступенем оснащеності, якості персоналу і рівнем технологій аж ніяк не поступається аналогічним в інших країнах, чого не сказати про інші галузі.
А щодо "начальників відділів та експертів", якщо дійсно є привід, пишіть скаргу/претензію/заяву керівництву Укрпатенту або в Державну службу інтелектуальної власності в паперовому або електронному вигляді, на сайтах http://www.ukrpatent.org і http://sips.gov.ua/ є розділи "звернення громадян" з конкретними контактами, і ефективні служби контролю якості та розгляду звернень обов'язково розберуться, зворотній зв'язок у них працює добре, на цьому вони вдосконалюються, ростуть і міцніють.