ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2002р.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХХХ»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «УУУ»

3-тя особа — Державне підприємство «ААА»

Про заборону використання об’єкту авторського права, припинення розповсюдження, вилучення і знищення упаковки, виготовленої з його використанням, стягнення відповідної компенсації, відшкодування моральної шкоди, визнання недійсним Свідоцтва АА № 0000 від ХХ.ХХ.01р. в частині державної реєстрації прав автора на фото «ННН»

Представники: Від позивача Присутні Від відповідача Присутні

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ «ХХХ» звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до ТОВ «УУУ» про заборону використання об’єкту авторського права, припинення розповсюдження, вилучення і знищення упаковки, виготовленої з його використанням, стягнення відповідної компенсації в розмірі 140000 грн., відшкодування моральної шкоди в розмірі 40000 грн.

ХХ.ХХ.02р. судом було винесено ухвалою № 00/00, відповідно до якої були вжиті заходи забезпечення позову.

Ухвалою № 00/00 від ХХ.ХХ.02р. слухання справи було відкладено, за клопотанням відповідача.

ХХ.ХХ.02р. Київський апеляційний господарський суд виніс Постанову, якою ухвалу господарського суду м. Києва № 00/00 від ХХ.ХХ.02р. скасував, а матеріали справи № 00/00 повернув до господарського суду м. Києва.

В судовому засіданні ХХ.ХХ.2002р. відповідач подав клопотання про зупинення провадження у справі на підставі п.1 ст.79 ГПК України ( 1789-12 ). Суд відмовив у задоволенні клопотання.

ХХ.ХХ.02 до суду надійшло клопотання позивача про залучення ДП «ААА» до участі у справі у якості відповідача та збільшення розміру позовних вимог з додаванням вимоги про визнання недійсним Свідоцтва АА № 0000 від ХХ.ХХ.01р. в частині державної реєстрації прав автора фото «ННН». Ухвалою № 00/00 від ХХ.ХХ.02р. клопотання про збільшення позовних вимог задоволено, клопотання про залучення ДП «ААА» до участі у справі у якості відповідача задоволено частково: ДП «ААА» залучено до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача.

ХХ.ХХ.02р. сторонами були подані клопотання про витребування документів. Клопотання задоволені.

В судовому засідання ХХ.ХХ.02р. третя особа надала суду пояснення, викладені у відзиві.

ХХ.ХХ.02р. позивач подав клопотання про перенесення розгляду справи у зв’язку із хворобою представника відповідача.

В останньому засіданні відповідач подав відзив, в якому він проти позову заперечує і просить провадження у справі припинити на підставі п.1 ст.80 ГПК України ( 1798-12 ).

Матеріалами справи та поясненнями сторін встановлено:

ТОВ «ХХХ» зареєстровано ХХ березня 1997 року рішенням № 00000 М-ської районної державної адміністрації м. Києва. З цього часу позивач провадить діяльність по виробництву та реалізації пральних порошків, шампунів, солі для ванн, косметичних масел, інших мийних засобів та товарів для догляду за дитиною під назвою «ККК» із використанням на упаковці зображення голови усміхненого малюка, усміхненого у рушник, що підтверджується матеріалами справи. Позивач підтвердив свої виключні майнові авторські права на використання даного зображення Свідоцтвом ВВ № 7 від ХХ квітня 2001 року, яке засвідчує реєстрацію ДП «ААА» авторського договору між позивачем та автором фотографії голови усміхненого малюка, закутаного у рушник, К. Авторство К. на зазначений твір засвідчено Свідоцтвом ПП № 1111 від ХХ травня 2001 року.

ХХ листопада 1999 року З-ною районною державною адміністрацією м. Києва було зареєстровано ТОВ «УУУ», основним видом діяльності якого стала діяльність по виробництву та реалізації пральних порошків, шампунів, солі для ванн, косметичних масел, інших мийних засобів та товарів для догляду за дитиною. З 2000 року відповідач розпочав виготовлення та реалізацію зазначених товарів під назвою «ААА» в упаковці, що містить зображення голови усміхненого малюка, закутаного у рушник, що співпадає із зображенням, яке використовує позивач.

Відповідач наполягає на тому, що автором фотографії із зображенням усміхненого малюка є П., на підтвердження чого ним було подано Свідоцтво про державну реєстрацію прав автора на твір АА № 0000 від ХХ.ХХ.2001 року. З огляду на існування в П-ському районному суді м. Києва спору про авторство зазначеної фотографії відповідач просив суд зупинити провадження у справі на підставі п.1 ст.79 ГПК ( 1798-12 ), суд відмовив у задоволенні клопотання з наступних підстав.

У відповідності з абзацом 3 п.3 ст.9 Закону України «Про авторське право і суміжні права» ( 3792-12 ) в редакції до ХХ липня 2001 року, яка діяла на момент реєстрації виключних прав позивача та авторських прав К., при виникненні спору реєстрація визнається судом як юридична презумпція авторства, тобто вважається дійсною, якщо в судовому порядку не буде доведено інше. Згідно ст. 11 Закону « Про авторське право і суміжні права » ( 1540-06 ) в редакції від 11 липня 2001 року, яка діяла на момент здійснення реєстрації авторського права на оспорювану фотографію П., презумпція авторства застосовується у випадку зазначення відомостей про автора на оригіналі або примірнику твору, а державна реєстрація авторських прав не надає презумпції авторства, а лише є засвідченням авторства, як і будь-який інший доказ, що засвідчує авторство. Крім того, суду не було надано доказів передачі прав на оспорювану фотографію саме відповідачеві. Було надано лише Авторський договір на передачу виключних прав, укладений між відповідачем та П. ХХ березня 2001 року, згідно якого П. зобов’язався створити твір — зображення усміхненої дівчинки — у вигляді комплекту фотографій і передати цей твір і права на нього безкоштовно відповідачеві. Проте оспорювана фотографія не могла бути предметом даного договору, оскільки позивач використовує її ще з 1997 року. Крім того, сам П. в матеріалах заявки по Свідоцтву АА № 1111 стверджує, що він створив її в вересні 1997 року в ініціативному порядку.

Виходячи із викладеного, суд вирішив, що в нього достатньо підстав для продовження справи, оскільки предметом даної справи є виключні майнові права юридичної особи на твір, в той час, як в П-ському районному суді предметом спору є права автора, який, до того ж, не є стороною даної справи. На момент винесення рішення в матеріалах справи є завірена копія ухвали П-ського районного суду м. Києва про залишення справи за позовом П. до ТОВ «ХХХ» без розгляду через нез’явлення до суду представника позивача без поважних причин.

Спираючись на абзац 3 п.3 ст.9 Закону України «Про авторське право і суміжні права» ( 3792-12 ) в редакції до 11 липня 2001 року та на Свідоцтва ПП № 000 від ХХ квітня 2001 року та ПП № 1111 від ХХ травня 2001 року, суд прийшов до висновку, що позивач є власником виключних майнових прав на фотографію із зображенням голови усміхненого малюка, закутаного у рушник, що використовується сторонами на упаковках миючих засобів для дітей під назвами «ККК» та «ААА».

Третя особа пояснила, що, реєструючи авторські права та виключні правомочності юридичних осіб, станом на ХХ листопада 2001 року вона керувалась Законом України «Про авторське право і суміжні права» ( 3792-12 ) і Постановою Кабінету Міністрів України «Про державну реєстрацію прав автора на твори науки, літератури і мистецтв» від 18 липня 1995 року № 532 ( 532-95-п ). Цими нормативно-правовими документами не передбачено перевірки реєструючим органом наявності прав у заявника чи наявність попередньої реєстрації таких творів іншими особами, оскільки реєстрація носить заявочний характер.

Виходячи із норм, передбачених п.3 ст.9 Закону України «Про авторське право і суміжні права» в редакції до 11 липня 2001 року та ст. 11 Закону «Про авторське право і суміжні права» ( 3792-12 ) в редакції від 11 липня 2001 року суд визнає недійсним Свідоцтво АА № 1111 від ХХ.ХХ.2001 року про державну реєстрацію прав автора на твір, оскільки існує Свідоцтво ПП № 111 від ХХ квітня 2001 року про реєстрацію тотожного твору, на який розповсюджується дія презумпції авторства.

Відсутність згоди батьків дитини на використання зображення дитини в рекламі, як того вимагає ст.8 Закону «Про рекламу»( 270/96-ВР ), не має значення для справи, оскільки предметом даної справи є порушення відповідачем виключних авторських прав позивача на дану фотографію. Неправомірність використання позивачем у рекламній діяльності фотографії, виключні майнові права на використання якої належать позивачеві, через відсутність згоди батьків дитини, зображеної на фотографії, на використання цієї фотографії саме у рекламній діяльності, може бути предметом окремого судового позову батьків до позивача, що не стосується даної справи.

Виходячи с вищевикладеного та керуючись ст.41 Закону «Про авторське право і суміжні права» ( 3792-12 ) в редакції до 11 липня 2001 року, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що відповідач неправомірно використовував у своїй господарській діяльності фотографію із зображенням голови усміхненого малюка, закутаного у рушник, чим порушив виключні майнові права позивача на даний твір. Ст.44 зазначеного Закону ( 3792-12 ) дає право особі, авторське право якої порушено, на отримання компенсації у розмірі від 10 до 50000 мінімальних розмірів заробітної плати, а також на відшкодування моральної шкоди.

Суд прийняв до уваги тривалість та навмисність порушення виключних авторських прав позивача відповідачем, директор якого знав про те, що позивач виготовляє та реалізує продукцію «ККК» із зображенням твору, що є власністю позивача, ще з 1997 року, оскільки працював директором ТОВ «ХХХ» з 1997 по 1999 роки. Крім того, суд прийняв до уваги понесені позивачем збитки у вигляді недоотриманих прибутків через порушення його прав відповідачем та приниження ділової репутації позивача. Ці твердження грунтуються на аналізі Висновку КНДІСЕ від ХХ травня 2001 року за № 1111 та листів споживачів і клієнтів позивача. Суд визнав, що негативні наслідки протиправних дій відповідача поглиблює розміщення останнім у засобах масової інформації відомостей про зміну основним виробником дитячих порошків в Україні старої назви своєї продукції на нову назву «ААА» із зображенням упаковки, що вміщує належний позивачу твір.

Виходячи з наведеного та керуючись п. З ст. 9, ст.ст. 41, 44 Закону України «Про авторське право і суміжні права» ( 3792-12 ) в редакції до 11 липня 2001 року, ст. 11 Закону «Про авторське право і суміжні права» ( 3792-12 ) в редакції від 11 липня 2001 року, ст.ст. 6, 440-1 ЦК України ( 1540-06 ), та ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати використання Товариством з обмеженою відповідальністю «УУУ» зображення голови закутаного у рушник усміхненого малюка, на яке згідно Свідоцтва ПП № 111 від ХХ.ХХ.2001 року позивач має виключну правомочність, порушенням авторських прав Товариства з обмеженою відповідальністю «ХХХ», передбачених ст. 14 Закону України « Про авторське право і суміжні права » ( 3792-12 ) в редакції до 11 липня 2001 року.

3. Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «УУУ» використання зображення голови закутаного у рушник усміхненого малюка, на яке згідно Свідоцтва ПП № 111 від ХХ.ХХ.2001 року має авторське право Товариство з обмеженою відповідальністю «ХХХ».

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УУУ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ХХХ» компенсацію у розмірі 140000 (сто сорок тисяч) грн.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УУУ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ХХХ» моральну (немайнову) шкоду у розмірі 40000 (сорок тисяч) гривень.

6. Припинити розповсюдження, вилучити і знищити упаковку, яка вміщує зображення голови закутаного у рушник усміхненого малюка, на яке згідно Свідоцтва ПП № 111 від ХХ.ХХ.2001 року має авторське право Товариство з обмеженою відповідальністю «ХХХ».

7. Визнати недійсним Свідоцтво АА № 111 від ХХ.ХХ.2001 року про державну реєстрацію прав автора на твір.

8. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його підписання.