Про охорону прав на зазначення походження товарів

( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1999, N 32, ст.267 )

( Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 2188-III ( 2188-14 ) від 21.12.2000, ВВР, 2001, N 8, ст.37
N 2921-III ( 2921-14 ) від 10.01.2002, ВВР, 2002, N 16, ст.114 )

( У тексті Закону слово «Відомство» замінено словом
«Установа» у відповідних відмінках згідно із Законом
N 2188-III ( 2188-14 ) від 21.12.2000 )

Цей Закон визначає правові засади охорони прав на зазначення
походження товарів в Україні та регулює відносини, що виникають у
зв’язку з їх набуттям, використанням та захистом.

Розділ I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому
значенні:

Установа — центральний орган виконавчої влади з питань
правової охорони інтелектуальної власності; ( Абзац другий статті
1 в редакції Закону N 2188-III ( 2188-14 ) від 21.12.2000 )

Апеляційна палата — колегіальний орган Установи для розгляду
заперечень проти рішень Установи щодо набуття прав на об’єкти
інтелектуальної власності; ( Абзац третій статті 1 в редакції
Закону N 2188-III ( 2188-14 ) від 21.12.2000 )

зазначення походження товару — термін, що охоплює (об’єднує)
такі терміни:

— просте зазначення походження товару;

— кваліфіковане зазначення походження товару;

просте зазначення походження товару — будь-яке словесне чи
зображувальне (графічне) позначення, що прямо чи опосередковано
вказує на географічне місце походження товару;

кваліфіковане зазначення походження товару — термін, що
охоплює (об’єднує) такі терміни:

— назва місця походження товару;

— географічне зазначення походження товару;

назва місця походження (далі — НМП) товару — назва
географічного місця, яка вживається як позначення у назві товару,
що походить із зазначеного географічного місця та має особливі
властивості, виключно або головним чином зумовлені характерними
для даного географічного місця природними умовами або поєднанням
цих природних умов з характерним для даного географічного місця
людським фактором;

географічне зазначення походження (далі — ГЗП) товару — назва
географічного місця, яка вживається як позначення у назві товару,
що походить із цього географічного місця та має певні якості,
репутацію або інші характеристики, в основному зумовлені
характерними для даного географічного місця природними умовами чи
людським фактором або поєднанням цих природних умов і людського
фактора;

географічне місце — будь-який географічний об’єкт із офіційно
визначеними межами, зокрема: країна, регіон як частина країни,
населений пункт, місцевість тощо;

видова назва товару — застосовувана в назві товару назва
географічного місця, в якому спочатку товар цього виду вироблявся,
яка згодом стала загальновживаною в Україні як позначення (назва)
певного виду товару безвідносно до конкретного місця його
походження;

спеціально уповноважений орган — визначений Кабінетом
Міністрів України державний орган, наділений повноваженнями щодо
визначення та контролю особливих властивостей, певних якостей чи
інших характеристик товарів, для позначення яких використовуються
НМП чи ГЗП, а також щодо визначення меж географічних місць, з
якими пов’язані ці особливі властивості, певні якості чи інші
характеристики, та встановлення виробників зазначених товарів у
межах цих географічних місць;

особа — фізична або юридична особа;

заявка — сукупність документів, необхідних для реєстрації
кваліфікованого зазначення походження товару та/або права на
використання кваліфікованого зазначення походження товару;

заявник — особа або група осіб, які подали заявку;

свідоцтво — документ, що посвідчує право на кваліфіковане
зазначення походження товару та/або право особи на використання
зареєстрованої назви місця походження товару чи зареєстрованого
географічного зазначення походження товару;

реєстрація — державна реєстрація назви місця походження чи
географічного зазначення походження товару та/або права на
використання цього кваліфікованого зазначення походження товару;

Реєстр — Державний реєстр України назв місць походження та
географічних зазначень походження товарів і прав на використання
зареєстрованих кваліфікованих зазначень походження товарів;

заклад експертизи — уповноважений Установою державний заклад
(підприємство, організація) для розгляду і проведення експертизи
заявок; ( Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом N 2188-III
( 2188-14 ) від 21.12.2000 )

державна система правової охорони інтелектуальної власності -
Установа і сукупність експертних, наукових, освітніх,
інформаційних та інших відповідної спеціалізації державних
закладів, що входять до сфери управління Установи. ( Статтю 1
доповнено абзацом згідно із Законом N 2188-III ( 2188-14 ) від
21.12.2000 )

Стаття 2. Законодавство України про охорону прав на
зазначення походження товарів

Законодавство України про охорону прав на зазначення
походження товарів складається із цього Закону, законів України
«Про захист від недобросовісної конкуренції» ( 236/96-ВР ), «Про
охорону прав на знаки для товарів та послуг» ( 3689-12 ), «Про
захист прав споживачів» ( 1023-12 ), «Про рекламу» ( 270/96-ВР )
та інших нормативно-правових актів.

Стаття 3. Повноваження Установи у сфері охорони прав на
зазначення походження товарів

1. Установа забезпечує реалізацію державної політики у сфері
охорони прав на зазначення походження товарів, для чого:

організовує приймання заявок, проведення їх експертизи,
приймає рішення щодо них;

видає свідоцтва, здійснює державну реєстрацію зазначень
походження товарів та/або права на їх використання;

забезпечує опублікування офіційних відомостей про зазначення
походження товарів;

здійснює міжнародне співробітництво у сфері правової охорони
інтелектуальної власності і представляє інтереси України з питань
охорони прав на зазначення походження товарів у міжнародних
організаціях відповідно до чинного законодавства;

приймає в установленому порядку нормативно-правові акти у
межах своїх повноважень;

організовує інформаційну та видавничу діяльність у сфері
правової охорони інтелектуальної власності;

організовує науково-дослідні роботи з удосконалення
законодавства та організації діяльності у сфері правової охорони
інтелектуальної власності;

організовує роботу щодо перепідготовки кадрів державної
системи правової охорони інтелектуальної власності;

доручає закладам, що входять до державної системи правової
охорони інтелектуальної власності, відповідно до їх спеціалізації
виконувати окремі завдання, визначені цим Законом, Положенням про
Установу, іншими нормативно-правовими актами у сфері правової
охорони інтелектуальної власності;

виконує інші функції відповідно до Положення про неї,
затвердженого в установленому порядку.

2. Фінансування діяльності Установи провадиться за рахунок
коштів Державного бюджету України.
( Стаття 3 в редакції Закону N 2188-III ( 2188-14 ) від
21.12.2000 )

Стаття 4. Міжнародні договори

Якщо міжнародним договором України, згода на обов’язковість
якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила,
ніж ті, що передбачені цим Законом, то застосовуються правила
міжнародного договору.

Стаття 5. Права та обов’язки іноземців і осіб без
громадянства

1. Іноземці та особи без громадянства мають рівні з
громадянами України права та обов’язки, передбачені цим Законом,
за винятком тих, що встановлені міжнародними договорами України.

2. Іноземці та особи без громадянства у відносинах з
Установою реалізують свої права через представників у справах
інтелектуальної власності (патентних повірених).

Розділ II

ПРАВОВА ОХОРОНА ЗАЗНАЧЕНЬ ПОХОДЖЕННЯ ТОВАРІВ

Стаття 6. Надання правової охорони зазначенням походження
товарів

1. Правова охорона простого зазначення походження товару
надається на підставі його використання.

Правова охорона простого зазначення походження товару полягає
у недопущенні використання зазначень, що є неправдивими
(фальшивими) чи такими, що вводять споживачів в оману щодо
дійсного географічного місця походження товару.

Просте зазначення походження товару не підлягає реєстрації.

2. Цим Законом надається правова охорона кваліфікованим
зазначенням походження товарів на підставі їх реєстрації, яка діє
безстроково від дати реєстрації.

Стаття 7. Умови надання правової охорони

1. Правова охорона надається кваліфікованому зазначенню
походження товару, що вказує на конкретне географічне місце, з
якого походить товар, і на яке не поширюються встановлені цим
Законом підстави для відмови в наданні правової охорони.

2. Простим зазначенням походження товару є будь-яке словесне
чи зображувальне (графічне) позначення, що прямо чи опосередковано
вказує на конкретне географічне місце походження товару. Ним може
бути і назва географічного місця, яка вживається як назва товару
або як складова частина його назви.

3. Правова охорона надається назві місця походження товару,
щодо якої виконуються такі умови:

а) вона є назвою географічного місця, з якого даний товар
походить;

б) вона вживається як назва даного товару чи як складова
частина цієї назви;

в) у вказаному цією назвою географічному місці об’єктивно
існують характерні природні умови чи поєднання характерних
природних умов і людського фактора, що надають товару особливих
властивостей порівняно з однорідними товарами з інших географічних
місць;

г) позначуваний цією назвою товар має відповідні властивості,
що виключно або головним чином зумовлені характерними для даного
географічного місця природними умовами чи поєднанням цих умов з
характерним для даного географічного місця людським фактором;

д) виробництво (видобування) і переробка позначуваного цією
назвою товару здійснюються в межах зазначеного географічного
місця.

4. Правова охорона надається географічному зазначенню
походження товару, щодо якого виконуються такі умови:

а) воно є назвою географічного місця, з якого даний товар
походить;

б) воно вживається як назва даного товару чи як складова
частина цієї назви;

в) у вказаному цією назвою географічному місці наявні
характерні умови та/або людський фактор, що надають товару певних
якостей чи інших характеристик;

г) позначуваний цією назвою товар має певні якості, репутацію
чи інші характеристики, в основному зумовлені характерними для
даного географічного місця природними умовами та/або людським
фактором;

д) хоча б основна складова позначуваного цією назвою товару
виробляється та/або переробляється в межах зазначеного
географічного місця.

5. Правова охорона може бути надана однаковим зазначенням
походження товару, що використовуються для позначення різних за
властивостями однорідних товарів, за умови забезпечення при
використанні цих зазначень відмінностей, достатніх для запобігання
введенню в оману споживачів щодо дійсної ідентифікації товарів.

6. Правова охорона надається омонімічним зазначенням
походження товару за умови забезпечення запобігання введенню в
оману споживачів щодо дійсної ідентифікації товару, географічного
місця походження товару або його меж.

Стаття 8. Підстави для відмови в наданні правової охорони
кваліфікованому зазначенню походження товару

1. Цим Законом не надається правова охорона кваліфікованому
зазначенню походження товару, що:

а) не відповідає умовам, передбаченим статтею 7 цього Закону;

б) суперечить суспільним інтересам, принципам гуманності та
моралі;

в) є видовою назвою товару;

г) правильно вказує на географічне місце виготовлення товару,
але створює у споживачів помилкове уявлення про те, що товар
виготовлено в іншому географічному місці;

д) є назвою сорту рослини чи породи тварини і тому здатне
ввести в оману споживачів щодо дійсного походження товару.

2. Цим Законом правова охорона не надається кваліфікованому
зазначенню походження товару, пов’язаному з географічним місцем в
іноземній державі, якщо:

а) Україна не має відповідної угоди з іноземною державою про
взаємну охорону цього виду зазначень походження товару;

б) це зазначення не охороняється у відповідній іноземній
державі.

3. Не може бути підставою для відмови в наданні правової
охорони заявленій назві місця походження чи заявленому
географічному зазначенню походження товару зареєстрований в
Україні товарний знак, що складається тільки з цього позначення
або містить у собі заявлене позначення як елемент.

Розділ III

ПОРЯДОК РЕЄСТРАЦІЇ КВАЛІФІКОВАНОГО ЗАЗНАЧЕННЯ
ПОХОДЖЕННЯ ТОВАРУ ТА/АБО ПРАВА НА ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ

Стаття 9. Право на реєстрацію кваліфікованого зазначення
походження товару та/або на використання
зареєстрованого кваліфікованого зазначення
походження товару

1. Право на реєстрацію кваліфікованого зазначення походження
товару мають:

а) особа чи група осіб, які в заявленому географічному місці
виробляють товар, особливі властивості, певні якості, репутація
або інші характеристики якого пов’язані з цим географічним місцем;

б) асоціації споживачів;

в) установи, що мають безпосереднє відношення до вироблення
чи вивчення відповідних продуктів, виробів, технологічних процесів
або географічних місць.

2. Право на використання зареєстрованої назви місця
походження товару або зареєстрованого географічного зазначення
походження товару мають, за умови реєстрації цього права,
виробники, які в географічному місці, зазначеному в Реєстрі,
виробляють товар, особливі властивості, певні якості чи інші
характеристики якого відповідають тим, що внесені до Реєстру.

Стаття 10. Заявка на реєстрацію кваліфікованого зазначення
походження товару та/або права на використання
зареєстрованого кваліфікованого зазначення
походження товару

1. Заявка на реєстрацію кваліфікованого зазначення походження
товару подається до Установи особами, які мають право на
реєстрацію згідно із частиною першою статті 9 цього Закону.

Заявка на реєстрацію права на використання вже
зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару
подається до Установи особами, які мають право на таке
використання згідно із частиною другою статті 9 цього Закону.

Якщо заявка на реєстрацію кваліфікованого зазначення
походження товару подається до Установи особами, що виробляють
товар, для якого заявляється зазначення, заявка вважається
одночасно і заявкою на реєстрацію права на використання цього
зазначення.

2. Заявка повинна стосуватися лише одного зазначення
походження товару.

3. За дорученням заявника заявка може бути подана через
представника у справах інтелектуальної власності (патентного
повіреного) або іншу довірену особу.

4. Заявка складається українською мовою та повинна містити:

а) заяву про реєстрацію назви місця походження товару чи
географічного зазначення походження товару та/або права на
використання зареєстрованого відповідного кваліфікованого
зазначення походження товару з відомостями про заявника та його
адресу;

б) заявлену назву місця походження товару або заявлене
географічне зазначення походження товару;

в) назву товару, для якого заявник просить зареєструвати
вказане зазначення походження товару та/або право на використання
зареєстрованого відповідного кваліфікованого зазначення походження
товару;

г) назву та межі географічного місця, де виробляється товар і
з яким пов’язуються особливі властивості, певні якості, репутація
або інші характеристики товару;

д) опис особливих властивостей товару, певних якостей,
репутації або інших характеристик товару;

е) дані щодо використання заявленого кваліфікованого
зазначення походження товару на етикетці та при маркуванні товару;

є) дані про взаємозв’язок особливих властивостей, певних
якостей, репутації або інших характеристик товару з природними
умовами та/або людським фактором вказаного географічного місця.

5. Разом із заявкою подаються:

а) документ, який підтверджує, що заявник виробляє товар, для
якого просить зареєструвати назву місця його походження чи
географічне зазначення походження товару та/або право на
використання зареєстрованого відповідного кваліфікованого
зазначення походження товару;

б) висновок спеціально уповноваженого органу про те, що
особливі властивості, певні якості або інші характеристики товару,
зазначені в заявці, об’єктивно зумовлені чи пов’язані з природними
умовами та/або людським фактором вказаного географічного місця
виготовлення товару;

в) висновок спеціально уповноваженого органу щодо меж
географічного місця, з яким пов’язані особливі властивості, певні
якості або інші характеристики товару.

6. Іноземці разом із заявкою замість зазначених у частині
п’ятій цієї статті подають документи, які підтверджують:

а) правову охорону заявленого кваліфікованого зазначення
походження товару у відповідній іноземній державі;

б) право іноземного заявника на використання відповідного
кваліфікованого зазначення походження товару.

Передбачені цією частиною документи можуть бути подані
іноземною мовою, а переклад їх українською повинен надійти до
Установи не пізніше трьох місяців від дня подання заявки.

7. Датою подання заявки є дата одержання Установою заяви про
реєстрацію кваліфікованого зазначення походження та/або права на
використання вже зареєстрованого кваліфікованого зазначення
походження товару.

8. За подання заявки сплачується збір. Якщо збір не сплачено
протягом двох місяців від дати подання заявки, заявка вважається
не поданою.

Стаття 11. Експертиза заявки

1. Експертиза заявки проводиться закладом експертизи
відповідно до цього Закону і встановлених на його основі правил.

Під час проведення експертизи заклад експертизи надсилає
заявнику повідомлення, запити та висновки. При цьому висновки
закладу експертизи набувають статусу рішення Установи після їх
затвердження Установою.

2. Заявник має право особисто або через свого представника
брати участь у встановленому порядку в розгляді питань, що
виникають під час проведення експертизи.

3. Під час проведення експертизи за ініціативою заявника до
заявки можуть бути внесені виправлення очевидних помилок і
уточнення опису основних характеристик товару або меж
географічного місця походження товару.

4. Експертиза заявки на реєстрацію кваліфікованого зазначення
походження товару та/або права на використання вже зареєстрованого
кваліфікованого зазначення походження товару встановлює
відповідність наведених у заявці даних положенням статей 7, 8 і 9
цього Закону.

5. У ході експертизи заявки на реєстрацію кваліфікованого
зазначення походження товару здійснюється перевірка цього
зазначення стосовно видових назв, внесених до Переліку видових
назв товарів.

Перелік видових назв товарів формується Установою на підставі
Положення про Перелік видових назв товарів, затвердженого
Кабінетом Міністрів України.

Якщо заявлена на реєстрацію назва місця походження товару або
заявлене на реєстрацію географічне зазначення походження товару
міститься у Переліку видових назв товарів, то заявнику
надсилається рішення про відмову в реєстрації.

6. Під час проведення експертизи заклад експертизи має право
зажадати від заявника додаткові матеріали, без яких проведення
експертизи неможливе.

Додаткові матеріали на запит експертизи мають бути надані
протягом трьох місяців від дати отримання запиту. Протягом
зазначеного строку заявник може подати заяву про продовження
строку для відповіді або поновлення пропущеного з поважних причин
строку відповіді на запит. За подання заяви про продовження строку
та за поновлення пропущеного строку сплачується збір.

Якщо заявник порушив встановлений строк або залишив запит без
відповіді, заявка вважається відкликаною.

7. Якщо за результатами експертизи визначено, що заявлене
позначення не відповідає умовам надання правової охорони назви
місця походження товару чи географічного зазначення походження
товару або заявнику не може бути надано право на використання
раніше зареєстрованої назви місця походження товару чи раніше
зареєстрованого географічного зазначення походження товару, то
Установа приймає рішення про відмову в реєстрації.

Рішення про відмову в реєстрації надсилається заявникові.

8. Якщо за результатами експертизи визначено, що заявка
відповідає вимогам, передбаченим статтями 7, 8 і 9 цього Закону,
відомості про заявку публікуються в офіційному бюлетені Установи.

Публікація повинна містити:

відомості про заявника (заявників);

назву товару, яка містить заявлену на реєстрацію назву місця
походження товару чи географічне зазначення походження товару;

межі географічного місця, з яким пов’язуються особливі
властивості, певні якості або інші характеристики товару;

опис основних особливих властивостей, певних якостей,
репутації або інших характеристик товару;

умови використання кваліфікованого зазначення походження
товару на етикетці та при маркуванні товару.

Публікація може містити й інші відомості, визначені в
установленому порядку.

9. Після опублікування офіційних відомостей про заявку на
реєстрацію кваліфікованого зазначення походження товару та/або
права на використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення
походження товару будь-яка особа має право ознайомитися в
установленому порядку з матеріалами заявки.

10. Протягом шести місяців від дати опублікування офіційних
відомостей про заявку будь-яка особа може подати до Установи
заперечення проти реєстрації заявленої назви місця походження
товару або заявленого географічного зазначення походження товару
та/або права на використання зареєстрованого відповідного
кваліфікованого зазначення походження товару.

За подання заперечення сплачується збір. Якщо збір не
сплачено, заперечення вважається неподаним.

11. Копія поданого заперечення та відомості про особу, яка
подала це заперечення, надсилаються заявнику. Заявник протягом
двох місяців від дати одержання копії заперечення повинен
надіслати Установі обгрунтовану відповідь на заперечення або
подати заяву про продовження встановленого строку для відповіді.
За подання заяви про продовження строку сплачується збір. Якщо
збір не сплачено, строк для надання відповіді не продовжується.

Якщо у встановлений строк відповідь заявника на заперечення
до Установи не надійшла, заперечення розглядається у встановленому
порядку на підставі наявних матеріалів.

12. Заперечення та відповідь на нього розглядаються закладом
експертизи протягом двох місяців від дня завершення строку,
встановленого для відповіді.

Заявник та особа, яка подала заперечення, мають право брати
участь у його розгляді.

13. Про результати розгляду заперечення надсилається
повідомлення особі, яка подала це заперечення.

14. У разі відсутності заперечень або визнання їх
необгрунтованими Установа приймає рішення про реєстрацію даного
кваліфікованого зазначення походження товару та/або права на
використання зареєстрованого даного кваліфікованого зазначення
походження товару та повідомляє про це заявника.

Якщо розглянуті заперечення визнано слушними, Установа
приймає рішення про відмову в реєстрації, про що повідомляє
заявника.

Рішення про відмову в реєстрації публікується в офіційному
бюлетені Установи.

15. Заявник має право ознайомитися з усіма матеріалами,
зазначеними в запиті закладу експертизи або рішенні Установи.
Копії матеріалів надсилаються заявнику протягом місяця з дня
надходження запиту.
( Стаття 11 в редакції Закону N 2188-III ( 2188-14 ) від
21.12.2000 )

Стаття 12. Відкликання заявки

Заявник має право відкликати заявку в будь-який час до дня
реєстрації кваліфікованого зазначення походження товару та/або
права на використання кваліфікованого зазначення походження
товару.

Стаття 13. Оскарження рішення Установи стосовно заявки

1. Заявник має право оскаржити рішення Установи стосовно
заявки до суду.

2. Протягом трьох місяців від дня одержання рішення Установи
заявник має право оскаржити його до Апеляційної палати.

3. Скарга на рішення Установи стосовно заявки має бути
розглянута Апеляційною палатою не пізніше трьох місяців від дня
одержання скарги.
За результатами розгляду заперечення Апеляційна палата
приймає рішення, що затверджується наказом Установи та
надсилається заявнику. ( Частину третю статті 13 доповнено абзацом
згідно із Законом N 2188-III ( 2188-14 ) від 21.12.2000 )
До затвердження рішення Апеляційної палати, в місячний строк
від дати його прийняття, керівник Установи може внести протест на
це рішення, який має бути розглянутий протягом місяця. Рішення
Апеляційної палати, прийняте за протестом, є остаточним і може
бути скасоване лише судом. ( Частину третю статті 13 доповнено
абзацом згідно із Законом N 2188-III ( 2188-14 ) від 21.12.2000 )
( Частина третя статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2188-III ( 2188-14 ) від 21.12.2000 )

4. За подання скарги сплачується збір. Якщо збір не сплачено,
скарга вважається не поданою.

5. Рішення Апеляційної палати може бути оскаржено заявником
до суду.

Стаття 14. Реєстрація кваліфікованого зазначення походження
товару та/або права на використання
зареєстрованого кваліфікованого зазначення
походження товару

1. На підставі прийнятого Установою рішення про реєстрацію
кваліфікованого зазначення походження товару та/або права на
використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження
товару здійснюється відповідна реєстрація.

2. Реєстрація здійснюється шляхом внесення до Реєстру
необхідних відомостей щодо кваліфікованого зазначення походження
товару та/або осіб, які мають право на використання
зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару. До
Реєстру вносяться такі відомості:

заявлене зазначення походження товару;

кваліфікація зазначення: назва місця походження товару або
географічне зазначення походження товару;

назва товару, опис його особливих властивостей, певних
якостей, репутації або інших характеристик;

дата прийняття рішення про реєстрацію назви місця походження
товару або географічного зазначення походження товару;

відомості про осіб, яким надається право на використання
зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару, і
дата прийняття рішення про надання цього права.

3. Форма Реєстру та порядок його ведення визначаються
Установою.

4. Заявник має право подати заяву про внесення змін і
уточнень до Реєстру. Порядок внесення змін і уточнень до Реєстру
встановлюється Установою.

За внесення змін і уточнень до Реєстру або виправлення
очевидної помилки, допущеної з вини заявника, сплачується збір у
встановленому порядку.

5. Будь-яка особа має право ознайомитися з відомостями,
внесеними до Реєстру, та одержати за плату витяг з Реєстру.
Порядок провадження цих дій визначається Установою.

6. Відомості про реєстрацію кваліфікованого зазначення
походження товару та/або права на використання зареєстрованого
кваліфікованого зазначення походження товару публікуються в
офіційному бюлетені Установи.

7. Реєстрація кваліфікованого зазначення походження товару
може бути підставою для визнання недійсним зареєстрованого раніше
товарного знака, що складається тільки з цього зазначення
походження товару або містить це зазначення як елемент, за
винятком, якщо власник зазначеного товарного знака є особою, яка
має право на використання цього зазначення та воно входить до
товарного знака як елемент, що не охороняється.

Стаття 15. Видача свідоцтва на право використання
зареєстрованого кваліфікованого зазначення
походження товару

1. Свідоцтво про реєстрацію права на використання
кваліфікованого зазначення походження товару видається Установою
протягом місяця від дати реєстрації цього зазначення або від дати
внесення до Реєстру відомостей щодо осіб, яким надано право на
використання раніше зареєстрованого цього кваліфікованого
зазначення походження товару за умови сплати державного мита в
розмірі та порядку, визначених законодавством.
( Частина перша статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2188-III ( 2188-14 ) від 21.12.2000 )

2. Форма і зміст свідоцтва визначаються в установленому
порядку. ( Частина друга статті 15 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 2188-III ( 2188-14 ) від 21.12.2000 )

3. До виданого свідоцтва на вимогу його власника Установа
вносить виправлення очевидних помилок з наступним повідомленням
про це в офіційному бюлетені Установи.

4. Свідоцтво, що посвідчує реєстрацію права на використання
кваліфікованого зазначення походження товару, діє протягом
10 років від дати подання заявки.

Строк дії свідоцтва продовжується Установою на наступні
10 років на підставі заяви, поданої власником свідоцтва, протягом
останнього року дії свідоцтва, за умови надання підтвердження
спеціально уповноваженого органу, що власник свідоцтва виробляє
товар у географічному місці, зазначеному в Реєстрі, а
характеристики товару відповідають характеристикам, занесеним до
Реєстру. За продовження строку дії свідоцтва сплачується збір.

Заява власника свідоцтва щодо продовження строку його дії
може бути подана протягом шести місяців після закінчення строку
дії свідоцтва, за умови сплати за цей строк збору, збільшеного на
50 відсотків.

Дія свідоцтва припиняється достроково за умов, передбачених
цим Законом.

Стаття 16. Реєстрація кваліфікованого зазначення походження
товару в іноземних державах

Заявка на реєстрацію в іноземній державі кваліфікованого
зазначення походження товару, пов’язаного з географічним місцем на
території України, може бути подана тільки після його реєстрації в
Україні.

Розділ IV

ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ, ЩО ВИПЛИВАЮТЬ ІЗ РЕЄСТРАЦІЇ
КВАЛІФІКОВАНОГО ЗАЗНАЧЕННЯ ПОХОДЖЕННЯ ТОВАРУ ТА/АБО
ПРАВА НА ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ

Стаття 17. Права, що випливають із реєстрації
кваліфікованого зазначення походження товару
та/або права на його використання

1. Права, що випливають із реєстрації кваліфікованого
зазначення походження товару та/або права на його використання,
діють від дати їх реєстрації.

2. Реєстрація права на використання кваліфікованого
зазначення походження товару не обмежує прав інших осіб на
реєстрацію їх прав на його використання.

3. Обсяг правової охорони, що надається реєстрацією права на
використання кваліфікованого зазначення походження товару,
визначається занесеними до Реєстру і зафіксованими у свідоцтві
характеристиками товару та межами географічного місця.

4. Власник свідоцтва має право:

а) використовувати зареєстроване кваліфіковане зазначення
походження товару;

б) вживати заходів щодо заборони неправомірного використання
кваліфікованого зазначення походження товару особами, які не мають
на це права;

в) вимагати від осіб, що порушили його права, припинення цих
порушень і відшкодування матеріальної та моральної шкоди у
встановленому законом порядку.

5. Використанням зареєстрованого кваліфікованого зазначення
походження товару визнається:

а) нанесення його на товар або на етикетку;

б) нанесення його на упаковку товару, застосування у рекламі;

в) запис на бланках, рахунках та інших документах, що
супроводжують товар.

6. Власник свідоцтва має право наносити поряд із
кваліфікованим зазначенням походження товару попереджувальне
маркування для інформації про те, що це зазначення зареєстровано в
Україні.

Для попереджувального маркування назви місця походження
товару застосовується обведена овалом абревіатура (НМП). Замість
цього маркування або разом із ним може наноситися текст:
«Зареєстрована в Україні назва місця походження товару».

Для попереджувального маркування географічного зазначення
походження товару застосовується обведена овалом абревіатура
(ГЗП). Замість цього маркування або разом із ним може наноситися
текст: «Зареєстроване в Україні географічне зазначення походження
товару».

7. Власник свідоцтва не має права:

а) видавати ліцензію на використання кваліфікованого
зазначення походження товару;

б) забороняти (перешкоджати) спеціально уповноваженим органам
здійснювати контроль за наявністю в товарі особливих властивостей
та інших характеристик, на підставі яких зареєстровано
кваліфіковане зазначення походження товару та/або право на його
використання.

Стаття 18. Обов’язки власника свідоцтва

Власник свідоцтва зобов’язаний забезпечувати відповідність
якості, особливих властивостей та характеристик товару, що
виробляється, їх опису в Реєстрі.

Розділ V

ПОРЯДОК ВИЗНАННЯ НЕДІЙСНОЮ ТА ПРИПИНЕННЯ ПРАВОВОЇ
ОХОРОНИ КВАЛІФІКОВАНОГО ЗАЗНАЧЕННЯ ПОХОДЖЕННЯ ТОВАРУ
ТА/АБО ПРАВА НА ВИКОРИСТАННЯ ЦЬОГО ЗАЗНАЧЕННЯ

Стаття 19. Підстави для визнання недійсною та припинення
правової охорони кваліфікованого зазначення
походження товару

1. Правова охорона кваліфікованого зазначення походження
товару визнається недійсною на підставі визнання недійсною
реєстрації цього зазначення.

2. Правова охорона кваліфікованого зазначення походження
товару припиняється на підставі припинення дії реєстрації цього
зазначення.

Стаття 20. Визнання реєстрації кваліфікованого зазначення
походження товару та/або права на використання
цього зазначення недійсними

1. Реєстрація кваліфікованого зазначення походження товару
може бути визнана судом недійсною у разі його невідповідності
умовам надання правової охорони, передбаченим статтею 7 цього
Закону.

Визнані недійсними реєстрація кваліфікованого зазначення
походження товару або права на використання цього зазначення
вважаються такими, що не набрали чинності.

2. Реєстрація права на використання кваліфікованого
зазначення походження товару може бути визнана судом недійсною,
якщо вона була здійснена з порушенням вимог, передбачених статтями
7, 8 і 9 цього Закону.

Визнання недійсними реєстрації права на використання
кваліфікованого зазначення походження товару та свідоцтва, що
посвідчує це право, вважаються такими, що не набрали чинності.

Стаття 21. Припинення дії реєстрації кваліфікованого
зазначення походження товару та охорони права
на його використання

1. Дія реєстрації кваліфікованого зазначення походження
товару може бути припинена судом у разі втрати характерних для
даного географічного місця умов і можливостей виготовлення товару,
описаного в Реєстрі, а також визнання цього зазначення видовою
назвою товару.

2. Дія реєстрації кваліфікованого зазначення походження
товару, пов’язаного з географічним місцем в іноземній державі,
припиняється також у зв’язку з припиненням правової охорони цього
зазначення в країні походження.

3. Право на використання зареєстрованого кваліфікованого
зазначення походження товару може бути припинено:

а) за рішенням суду про припинення права у зв’язку з втратою
товаром особливих властивостей або інших характеристик, описаних у
Реєстрі. У цьому разі право припиняється від дати постановленого
судового рішення. За рішенням суду про припинення дії реєстрації
право припиняється від дати припинення дії реєстрації;

б) у разі ліквідації юридичної особи або смерті фізичної
особи, що є власником свідоцтва;

в) у разі подання власником свідоцтва заяви до Установи про
відмову від права на використання цього зазначення. Право
припиняється з дня офіційної публікації відомостей про це;

г) у разі несплати збору за продовження строку дії свідоцтва.
Право припиняється з першого дня дії наступного строку, за який
збір не сплачено.

Стаття 22. Порядок визнання недійсними та припинення дії
реєстрації кваліфікованого зазначення походження
товару та/або права на його використання

1. Визнання реєстрації та відповідного свідоцтва недійсними
провадиться у судовому порядку. ( Частина перша статті 22 в
редакції Закону N 2188-III ( 2188-14 ) від 21.12.2000 )

2. Будь-яка особа має право звернутися до суду з позовом про
визнання недійсними реєстрації та свідоцтва або про припинення їх
дії, про уточнення описаних у Реєстрі характеристик товару чи
уточнення відповідності кваліфікованого зазначення походження
товару його географічному місцю, а також про визнання
зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару
видовою назвою.

3. На підставі рішення суду Установа вносить відповідні
зміни до Реєстру чи Переліку видових назв товарів, про що
публікується в офіційному бюлетені Установи. ( Частина третя
статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2188-III
( 2188-14 ) від 21.12.2000 )

Розділ VI

ЗАХИСТ ПРАВ НА ВИКОРИСТАННЯ ЗАЗНАЧЕННЯ ПОХОДЖЕННЯ ТОВАРУ

Стаття 23. Порушення прав на використання зазначення
походження товару

1. Порушенням прав на використання зазначення походження
товару є використання неправдивого (фальшивого) зазначення або
такого зазначення, що вводить споживача в оману щодо справжнього
місця походження товару.

2. Будь-яке посягання на права власника свідоцтва на
використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження
товару тягне за собою відповідальність згідно із законами.

3. Порушенням прав власника свідоцтва на використання
зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару є:

а) використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення
походження товару особою, яка не має свідоцтва про право на його
використання;

б) використання зареєстрованого зазначення географічного
походження товару, якщо цей товар не походить із зареєстрованого
для цього зазначення географічного місця, навіть якщо справжнє
місце походження товару або географічне зазначення його походження
використовується у перекладі або супроводжується словами: «вид»,
«тип», «стиль», «марка», «імітація» тощо;

в) використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення
походження товару або подібного до нього позначення для відмінних
від описаних у Реєстрі однорідних товарів, якщо таке використання
вводить в оману споживачів щодо походження товару та його
особливих властивостей або інших характеристик, а також для
неоднорідних товарів, якщо таке використання завдає шкоди
репутації зареєстрованого зазначення або є неправомірним
використанням його репутації;

г) використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення
походження товару як видової назви.

4. Не вважається порушенням прав власника свідоцтва:

а) використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення
походження товару, передбачене пунктами «б» і «в» частини п’ятої
статті 17 цього Закону, будь-якою особою, яка на законних
підставах придбала позначений цим кваліфікованим зазначенням
походження товар у власника свідоцтва і повторно вводить його в
обіг;

б) використання кваліфікованого зазначення походження товару
особою, яка не має свідоцтва про право на його використання, але
добросовісно його використовувала до дати реєстрації. Якщо ця
особа протягом дванадцяти місяців від дати реєстрації
кваліфікованого зазначення походження товару не подасть до
Установи заявки на одержання права на використання цього
зазначення, подальше його використання вважається порушенням прав
власника свідоцтва.

Стаття 24. Відповідальність за порушення права на
використання кваліфікованого зазначення
походження товару

1. Порушення права на використання кваліфікованого зазначення
походження товару тягне за собою цивільну, адміністративну або
кримінальну відповідальність згідно із законом.

2. При ввезенні на митну територію України товару,
позначеного з порушенням прав законних користувачів (власників
свідоцтва) права на використання зазначення походження, цей товар
може бути тимчасово затримано в порядку, встановленому законом.

3. Власник свідоцтва на використання зазначення походження
товару має право вимагати від порушника:

а) припинення дій, що порушують право або створюють загрозу
порушення;

б) вилучення з обігу товару з неправомірним використанням
зазначення походження;

в) вилучення з товару чи його упаковки неправомірно
нанесеного зазначення походження, а при неможливості цього -
знищення товару;

г) відшкодування втрат, включаючи неодержані доходи;

д) відшкодування збитків у розмірі не більше ніж отриманий
порушником прибуток;

е) вжиття інших передбачених законами заходів, пов’язаних із
захистом прав на зазначення походження товару.

4. Власник свідоцтва має право звернутися до суду з позовом
про припинення порушення та відшкодування заподіяної шкоди.

Стаття 25. Спори, що вирішуються судами

1. Суди, відповідно до їх компетенції, розглядають спори про:

правомірність реєстрації кваліфікованого зазначення
походження товару;

незаконне використання кваліфікованого зазначення походження
товару;

ввезення на митну територію України товарів, неправомірно
маркованих кваліфікованим зазначенням походження товару.

2. Суди можуть приймати рішення про:

вилучення з товару або його упаковки неправомірно нанесеного
зазначення походження товару;

конфіскацію товару, неправомірно маркованого зазначенням
походження товару;

вилучення з обігу товару, неправомірно маркованого
зазначенням походження товару;

відшкодування шкоди, що завдається особі, яка має право на
використання кваліфікованого зазначення походження товару;

визнання кваліфікованого зазначення походження товару видовою
назвою або скасування раніше визнаної видової назви товару.

Стаття 26. Державне мито і збори

Розмір та порядок сплати державного мита за видачу свідоцтв
визначаються законодавством.

Кошти, одержані від сплати державного мита за видачу
свідоцтв, зараховуються до Державного бюджету України.

Розмір передбачених цим Законом зборів, строки і порядок їх
сплати визначаються Кабінетом Міністрів України.

Передбачені цим Законом збори сплачуються на поточні
рахунки уповноважених Установою закладів, що входять до державної
системи правової охорони інтелектуальної власності і відповідно до
їх спеціалізації виконують окремі завдання, що визначені цим
Законом. ( Частина четверта статті 26 із змінами, внесеними згідно
із Законом N 2921-III ( 2921-14 ) від 10.01.2002 )

Надходження від передбачених цим Законом зборів мають цільове
призначення і згідно з розпорядженнями Установи використовуються
виключно для забезпечення розвитку та функціонування державної
системи правової охорони інтелектуальної власності, зокрема на
виконання завдань, визначених цим Законом, іншими
нормативно-правовими актами у сфері інтелектуальної власності.
( Закон доповнено статтею 26 згідно із Законом N 2188-III
( 2188-14 ) від 21.12.2000 )

Розділ VII

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня його
опублікування.

До приведення інших законів у відповідність з нормами цього
Закону вони діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

2. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня
набрання чинності цим Законом:

подати Верховній Раді України пропозиції щодо внесення змін
до законів України, що випливають з цього Закону;

визначити та опублікувати перелік спеціально уповноважених
органів, зобов’язаних визначати та контролювати особливі
властивості та інші характеристики товарів, визначати межі
географічних місць і встановлювати виробників товарів;

розробити Положення про Перелік видових назв товарів;

встановити порядок та розміри сплати зборів за подання
заявки, видачу свідоцтва та продовження строку його дії,
продовження строків подання заперечень і скарг тощо згідно з цим
Законом;

привести у відповідність з цим Законом свої
нормативно-правові акти;

забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими
центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових
актів, що суперечать цьому Закону.

Президент України Л.КУЧМА

м. Київ, 16 червня 1999 року
N 752-XIV