Народний депутат Борис Олійник зареєстрував нову версію законопроекту про використання у державних установах та державному секторі господарства відкритого програмного забезпечення.

На думку багаторічного члена фракції Компартії, а тепер позафракційного депутата, документ створює умови для припинення піратства програмного забезпечення, запобігає утворенню монополій при постачанні до держсектору програмного забезпечення та інтеграційних рішень, виконує вимоги програми Євросоюзу у галузі інформаційних та комунікаційних технологій та приводить українське законодавство у відповідність до світової практики.

Згідно з проектом, «суб’єкти державного сектору» у своїй роботі мають надавати перевагу використанню вільного ПЗ або відповідних вільних ліцензій на ПЗ, а для використання ПЗ, ліцензія на яке надає користувачеві менше прав, ніж ліцензія на відкрите (вільне) ПЗ, закон встановлює спеціальну процедуру.

У проекті цього разу більше уваги приділено термінам. Зокрема, пропронується ввести нові поняття — «відкритої» та «закритої інтелектуальної власності». «Для українського законодавства Вільні (Відкриті) форми інтелектуальної власності «не існують», а за фактом — і заборонені, через те що і Закон України про авторські і суміжні права, і Господарський Кодекс, і багаторічна практика роботи міністерств та відомств — орієнтовані лише і виключно на одну з багатьох існуючих форм інтелектуальної власності — «пропрієтарну», — йдеться у пояснювальній записці до проекту.

Саме термінологія була одним зі слабких місць прихильників відкритого програмного забезпечення у роботі з законодавством. Через нечіткість тексту проекту про відкрите ПЗ два роки тому його забракували в апараті Верховної Ради. Зі схожої причини — відсутності відповідної термінології у законодавстві — Конституційний Суд минулого року відмовив у відкритті провадження щодо конституційності низки положень законодавства про диски, а також наказу МОН про легалізацію ПЗ Microsoft, таким чином звівши нанівець спробу прихильників відкритого ПЗ обвинуватити органи влади у потуранні виробникам ПЗ із закритим кодом на зразок Microsoft, яких вони вважають монополістами.

Журнал «Інтелектуальна власність»