На головну | Пишіть нам | Пошук по сайту тел (063) 620-06-88 (інші) Укр | Рус | Eng   
У світі діє понад 5,8 млн. патентів і кожний день подається 2 тис. патентних заявок, в Україні зареєстровано 86 тис. патентів на винаходи
  новини  ·  статті  ·  послуги  ·  інформація  ·  питання-відповіді  ·  про Ващука Я.П.  ·  контакти за сайт: 
×
Якщо ви помітили помилку чи похибку, позначте мишкою текст, що включає
помилку (все або частину речення/абзацу), і натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити нам.

131. Скажіть будь ласка як можна зареєструвати СЛОГАН. Підскажіть процедуру реєстрації та якими нормативними документами вона супроводжується.

Рекламний слоган — це ключова фраза, суть будь-якої реклами, тобто саме те, чим може привабити споживача рекламований товар, робота чи послуга. Це скорочений варіант, візитна картка реклами, що стисло передає основну думку. Слоган досить легко запам’ятовується, що привертає увагу до реклами і, відповідно, до конкретних товарів. Слоган «персоніфікує» рекламу. Так, наприклад, «Справжній смак живого пива», «Чистота — чисто «Тайд», «Смак бажання» тощо. Придумати вдалий рекламний слоган досить складно, тому зрозуміле бажання власників рекламованих товарів одержати монополію на використання таких гасел для своєї діяльності. Творчий внесок у їх створення сумніву не викликає. Якщо слоган — це результат творчої праці, об’єкт авторського права (твір літератури «малих форм» такий, як приказки, загадки, прислів’я, афоризми, епіграми, епітафії тощо), то це означає наявність особистих немайнових і майнових прав автора на використання твору (слогану). Тобто копії твору можуть бути придбані та використані безпосередньо, з урахуванням цінності самого об’єкта (слогану). Можлива реєстрація авторського права в УААСП. Але навіщо використовувати слоган як окремий твір? Адже зрозуміло, що такий твір навряд чи принесе прибуток. Тому найбільш цікавим є інший аспект використання слогану як об’єкта виключного права — знак для товарів і послуг. Така реєстрація надає ефективну охорону слогану при використанні його іншою особою та використовується для маркування товару або послуги. Наприклад, правову охорону мають такі гасла: «Від серця до серця» (концерн «Рошен»), «Коли смачно, кажуть «на здоров’я» (реклама молока), «Райська насолода» (шоколад) тощо.


132. Чи ЗОБОВ«ЯЗАНИЙ власник зареєстрованого у встановленому порядку торгового знаку подавати заяву про ВІДМОВУ від свідоцтва (згідно ст.18 Закону про охорону прав на знаки для товарів і послуг), якщо має наміри використовувати інший знак (звичайно, не порушуючи законодавства по відношенню до цього іншого знаку)? Павло. Запоріжжя.

Ні. Субєкт підприємницької діяльності має право використовувати любу кількість ТЗ, якщо таке використання не порушує права інших субєктів. Свідоцтво на знак, що не використовується протягом 3-х і більше років, може бути анульовано в судовому порядку за позовом субєкта, якому це вигідно.


133. Будь-ласка, дайте відповідь на наступне запитання. Підприємство подало заявку на реєстрацію знаку для товарів та послуг. Дата подання заявки — 18.04.05 р. (відповідно до повідомлення Укрпатенту). Чи може дане підприємство укласти договір комерційної концесії (франчайзингу) з іншим підприємством зараз, не чекаючи отримання свідоцтва? О.В. Київ

Вiдповiдно до Закону України «Про охорону прав на знаки для товарiв i послуг» (ст.16) права власника товарного знака, «...що випливають iз свiдоцтва, дiють вiд дати подання заявки…». Власник може розпоряджатися знаком за своїм розсудом: наносити знак на товар, упаковку, документи, матеріальні об’єкти, що належать підприємству, використовувати в рекламі, передавати право...


134. Насколько я знаю понятия Лицензионное соглашение в украинском законодательстве — нет. А неисключительные права на ПО можно передавать потребителю только по авторскому Договору. Получается с каждым пользователем необходимо двусторонне подписывать договор? Но тот же Microsoft чисто физически не сможет этого сделать со всеми конечными пользователями, а их лицензионное соглашение не имеет никакой юридической силы в нашей стране, и любой пользователь, купивший их ПО без подписания договора – фактически приобретает его незаконно? Объясните, может я что-то не так понял? Данил. Донецк

Глава 75 (Цивільний кодекс України вiд 16.01.2003 № 435-IV) Стаття 1107. Види договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності 1. Розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності здійснюється на підставі таких договорів: 1) ліцензія на використання об’єкта права інтелектуальної власності; 2) ліцензійний договір; 3) договір про створення за замовленням і використання об’єкта права інтелектуальної власності; 4) договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності; 5) інший договір щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності. Чинне законодавство України, зокрема стаття 32 Закону України «Про авторське право і суміжні права» (далі — Закон), передбачає наступний механізм передачі прав на комп’ютерну програму. Авторський договір повинний бути укладений у писемній формі, а його істотними умовами є: термін дії, спосіб використання комп’ютерної програми, територія, на яку поширюється передане право, а також розмір і порядок виплати винагороди власнику прав. Як випливає зі статті 33 Закону, передача майнових прав на комп’ютерну програму може здійснюватися тільки на підставі письмового договору. Однак стандартна процедура укладення письмового договору (коли договірні сторони ставлять підписи під єдиним документом, на знак згоди з перерахованими в ньому умовами, чи обмінюються письмовою кореспонденцією з вираженням своєї волі) неприйнятна при роздрібному продажі широкому колу споживачів, скажемо, дисків з екземплярами комп’ютерних програм загального призначення (операційних систем, офісних додатків і т.п.). У такому випадку необхідно використовувати інший підхід до укладення угоди про передачу прав правовласника кінцевому користувачу. Варто помітити, що хоча в Законі договори про передачу прав на комп’ютерні програми і називаються «авторськими», цей термін не є загальноприйнятим у міжнародній юридичній лексиці і не цілком адекватно відображає сутність даного виду договору (фізичні особи — розроблювачі програми рідко виступають у ролі власника виняткових майнових прав на використання програми). Тому для позначення подібного виду договорів використовують термін «ліцензійна угода» («ліцензія»), загально прийнятий у закордонних країнах. Отже, у практиці поширення екземплярів комп’ютерних програм вироблена схема укладення угод по передачі права користування програмою, при якій типові умови ліцензійної угоди викладаються на переданих екземплярах комп’ютерних програм. Такий вид договорів називають «обгортковими» ліцензіями (shrink-wrap license). Дані договори є різновидом конклюдентних угод, при яких особа виражає свою волю установити правовідносини не в усній чи письмовій формі, а своїм поводженням, по якому можна зробити висновок про такий намір. Так, розкриття користувачем упакування екземпляра комп’ютерної програми (т.зв. «коробки») є конклюдентною дією, здійснюючи яке, покупець виражає свою згоду з умовами «обгорткової» ліцензії. Безумовно, виходячи з діючого цивільного законодавства України, розглянуту форму укладення ліцензійних угод складно назвати письмовою. Так, у періодичній пресі стали з’являтися публікації, що ставлять під сумнів легітимність на Україні «обгорткових» ліцензій на право використання екземплярів комп’ютерних програм і заклики користувачів не дотримувати умови, викладені в таких ліцензійних угодах. Цивільний кодекс України передбачає особливий вид договору — так називаний договір приєднання. Стаття 634 ЦК визначає його як договір, умови якого встановлені однієї зі сторін у чи формулярах інших стандартних формах; він може бути укладений тільки у виді приєднання іншої сторони до пропонованого договору в цілому, причому інша сторона не може запропонувати свої умови договору. Очевидно, що «обгорткова» ліцензія на право використання комп’ютерної програми являє типовий приклад договору приєднання. У той же час стаття 1107 нового ЦК, що регламентує види договорів про розпорядження правами інтелектуальної власності (до яких явно відносяться і ліцензійні договори на використання комп’ютерної програми), установлює, що у випадку недотримання письмової форми такого договору він є недійсним. Однак далі ця стаття містить застереження про те, що законом можуть бути установлені випадки, коли договір про розпорядження правами інтелектуальної власності може бути укладений і в усній формі (до якої прирівнюються і конклюдентні дії). Також відзначимо, що стаття 207 ЦК, що містить вимоги до письмової форми угоди, указує, що угода вважається укладена, якщо її зміст зафіксований в одному документі чи воля сторін викладена за допомогою електронного зв’язку. При визначеному розумінні даної норми можна припустити, що «обгорткова» ліцензійна угода, оформлена у виді документа-вкладиша в упакування екземпляра програми чи у виді електронного файлу, вважається укладена у писемній формі.


135. В україні зареєстровано дезинфекційний засіб «Дезефект» виробництва України. Аналогічний засіб з ідентичною назвою зареєстровано в Росії (виробництво Російське). Чи можлива реалізація російського засобу на території України без його реєстрації ,адже препарат з такою нахвою вже зареєстровано. Тарас. Київ.

Якщо торговельна марка (товарний знак) «Дезефект» зареєстрований в Україні, то виключне право на його використання належить тому, на чиє імя він зареєстрований. А тому використання тотожного чи подібного позначення іншими субєктами правомірне лише з дозвалу власника прав.


136. Добрый день. У меня следующая ситуация: Я являюсь СПДФЛ, арендую помещение которое принадлежит ЗАО «…..», на фасаде этого здания я вывесил вывеску, возле входа в арендуемый мною офис, на ней указана такая информация: металлопластиковые окна двери, название магазина и телефон. Cкажите пожалуйста являются ли правомерными действия Управления Градостроительства и Архитектуры, которое выдало мне предписание на устранение нарушений порядка размещения наружной рекламы в городе. Следуя которому я должен демонтировать свой информационный щит в 3 -х дневный срок или же они сами произведут демонтаж, а на мою фирму будут возложены затраты. При этом они ссылаются на часть 1 ст. 16 Закона Украины про рекламу № 1121 — IV от 11. 07. 2003г. И укажите пожалуйста на какие законы или нормативные акты я могу ссылаться общаясь с ними, и как себя вести в данной ситуации. Олег. Харьков

«Вивіска — не зовнішня реклама» — до такого висновку прийшов Держкомпідприємництва 11.05.2005 [1/218] http://patent.km.ua/ukr/articles/group14/i595


137. Хочу зарегистрировать торговую марку (название фирмы) и логотип. Но фирма еще не открыта. Необходимо ли подавать заявку на регистрацию уже после открытия фирмы? Хочу зарегистрировать торговую марку (название фирмы) и логотип. Но фирма еще не открыта. Необходимо ли подавать заявку на регистрацию уже после открытия фирмы? От юридического лица или физического? И марка и знак будут собственностью фирмы, или заявителя? Если они будут моей собственность, то смогу ли я использовать их при работе своей фирмы или нужно будет передавать права на юрлицо? Марина. Киев

Можна і до відкриття фірми, але необхідно визначитися з напрямком діяльності на ринку. Закон «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» дозволяє подачу заявки на реєстрацію знака від: 1) юридичної особи; 2) фізичної особи; 3) патентного повіреного, що представляє інтереси юридичної чи фізичної особи. ТМ буде власністю особи, на імя якої вона зареєстрована. Зможете, якщо фірма приватна, тобто повністю належить Вам. Якщо Ви співвласник, то ліцензійним договором надаєте право на використання Вашої ТМ. Можна і до відкриття фірми, але необхідно визначитися з напрямком діяльності на ринку.


138. 1. Чи може приватний підприємець відкрити магазин під назвою «Золото» (де буде здійснюватися торгівля ювелірними виробами)і чи назва «Золото» є товарним знаком? 2. Чи будуть назви «Золото» , «*Золото*», «Магазин «Золото»,«Золото + зображення сережок і перстнів» тотожними? Тернопіль. Леся

1. Можна. Назва «Золото» по відношенню до ювелірних виробів не може бути товарним знаком, т.я. є загальновживаними як позначення товарів певного виду. 2. Ні. Подібними, так.


139. Тобто, якщо наша ТМ зареєстрована по одному класу МКТП, чи забороняє це використовувати її іншим особам, що пропонують товари іншого класу? Ольга. Вінниця

Заявник, реєструючи знак на певні види товарів та послуг, отримує виключне право на використання цього знаку по відношенню до цих товарів. Якщо інший субєкт використовує тотожне або подібне до зареєстрованого позначення по відношенню до товарів класу, що не вказаний в свідоцтві зареєстрованого знаку і ці товари не є однорідними з вказаними у свідоцтві товарами, то таке використання не порушує прав власника свідоцтва на знак.


140. Скажите пожалуйста: Номера регистрационных заявок на ТЗ-это номера будующих свидетельств Украины? Нужно ли предоставить расписки Укрпатента в Торгово-промышленныю палату в Днепропетровске, якобы для того, чтобы этот орган дал разрешение на пользование ТЗ. И вообще, имеет ли какое-нибудь отношение Торгово-промышленная палата к ТЗ. Вадим. Москва.

1) В номере заявки указан год, месяц ее подачи и порядковый номер в год ее регистрации — m 2005-08-691, m — торговая марка. Свидетельства на знаки имеют порядковие номера з начала регистрации: №1(30.04.1993), а №51000 — в этом году. 2) ТПП не уполномочена давать разрешение на использование ТЗ, это право представляет Закон Украины «Об охране прав на знаки для товаров и услуг» (1993), в котором нет никакого упоминания о ТПП, но есть ст.4: «Іноземні та інші особи, що проживають чи мають постійне місцезнаходження поза межами України, у відносинах з Установою реалізують свої права через представників, зареєстрованих згідно з Положенням про представників у справах інтелектуальної власності, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.»


корисний матеріал? Натисніть:
наші клієнти з України (та Києва), Росії, США, інших країн
 
Захистіть ваші права, скориставшись нашими послугами:

Захистіть свій БРЕНД

подайте заяву на реєстрацію торгової марки (товарного знаку, логотипу) в Україні, за кордоном, або по всьому світу.

Захистіть свою інтеллектуальну власність

будь яка інтеллектуальна власність може бути захищена: комп’ютерна программа, веб-сайт, база даних, стаття, книга, пісня, музика, вірш, малюнок, інші твори науки, літератури та мистецтва.

Придбайте чи продайте

торгову марку (бренд, логотип, товарний знак), винахід, ідею, патент (база та список зареєстрованих ТМ, що продаються їх власниками)


Популярні питання:

інші питання...


Популярні новини:

інші новини...


Популярні статті:

інші статті...
© Ярослав Ващук, 2003-2011
при використанні будь-яких матеріалів сайту посилання на джерело обов'язкове
[pageinfo]
сайты Хмельницкого bigmir)net TOP 100